РУНВіра про Героїв і Героїзм

Зі страхом шукаєш у християнській містиці вічного місця для свого «я». Суєта! Позаду тебе Вічність і попереду тебе – Вічність. Ти – житель царства вічного. Ти є вічність, і тому не думай про жадну по загробну вічність. Смерти немає у тих, які її не бояться.

Залякування – важка артилерія Християнства

Ви добре знаєте або, як мінімум, знайомі зі змістом «Біблії» і не могли не звернути уваги на страшний суд, пекло, палаючий вогонь, боже прокляття, каменування, потоп, смерть від вістря меча та інші страшилки, що є в цій книзі.

Чого хочуть від нас наші «друзі»

Кожна країна СНД, ЄС і НАТО, щоб удовольнити свій егоїзм, всіма силами захищають і просувають своє – топчуть і нищать чуже. Ті українці, які вірять у добрі наміри сусідів, є наївні. Чужа армія СНД, ЄС чи НАТО… буде тільки окупантом.

Мораль буває різна...

Мета Християнізму– виродження всього національного, патріотичного доброго, природнього, прекрасного, знищення корінного народу... Раби-християни повинні славити «бога Ізраеля», слухати про «святих» жидівського народу і надіятися тільки на Христа. Оце і є та мораль, ті «великі цінності», які запровадив Володимир для Руси-України.

Українцям треба подолати комплекс жертви!

Статус «ображеного №1 у світовій історії» не є добрим стартовим майданчиком, трампліном для національного поступу. Наша неспроможність організувати власну державу і захистити її стала причиною всіх наших історичних катастроф.

Тяжкі уроки Руху. Чи засвоїли ми їх?

Не сперечатися, чи Чужий Пророк, чи Кат України кращий, а усвідомити, що тільки свої Рідний Батько й Рідна Мати найкращі. Тоді ми, українці, будемо кращими і заслуговувати кращого життя.

Націократія як альтернатива демократії

У сучасній Україні є різні демократи: соціал-демократи, націонал-демократи, ліберальні демократи та інші. Але вся різниця лише в гаслах та назвах. Суть – одна. Різні «демократії» – різні олігархічні клани. Ці клани реально не конкурують між собою, а лише удають із себе конкурентів

Чи московська віра є для нас рідною?

...ця тепла компанія поступово перетворюється на п’яту колону Москви і на типових україноненависників. Вони задля залучення нових москвомовних адептів, ... майже зреклися материнської мови, бо й друкуються, й фестивалі свої проводять на «общєпанятном». Виникає риторичне питання, а чи можна їх тепер узагалі називати рідновірами?